Бійці, які отримали малюнки дітей нашої школи і голуба,якого учні виготовили своїми ручками!

"Ребята все получили и передают привет и спасибо деткам СШ № 11...Ваш великолепный флаг с голубями мира будет "ездить" с ребятами на БТРе....як оберіг!!!!!"

 Українські воїни стали символом гідності, віддавши життя за відродження України і випускники школи серед них.

Вічна пам’ять

Руслан Валерійович Чайковський

(1979 – 2015)  – солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1979 року в місті Дніпропетровськ, де одружився, проживав з родиною та працював.

Пішов добровольцем захищати Батьківщину у січні 2015 року. Солдат, мав служити радистом, через високі вольові якості наполіг на посаді снайпера, 93-тя окрема механізована бригада. Командир взводу найскладніші завдання доручав Руслану.

26 липня 2015-го загинув на блокпосту поблизу міста Мар’їнка, рятуючи життя бойового побратима, пораненого під час обстрілу, вчиненого терористами.

Похований у місті Дніпро.

Без Руслана лишилися дружина та двоє дітей, 2003 р.н. та 2013 р.н.

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку відзначений – нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (20.10.2015, посмертно)

Шаміль Маджидович (Семен Михайлович) Румигін

(1997 – 2019)  – солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1997 року в місті Дніпро (Самарський район). Українець татарського походження, його дідусь був військовим хірургом. Брав активну участь у житті мусульманської громади Дніпра. Здобув вищу освіту – за двома спеціальностями одночасно. Як підприємець відкрив свій магазин. Допомагав будувати мечеть у Кам’янському. Написав краєзнавчу доповідь «З історії мусульман Наддніпрянщини» (січень 2018) та наукову роботу про історичну мечеть Дніпра (хоча не був науковцем).

З січня 2019 року проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив курсантом 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А2900, місто Житомир). Потім –  снайпер розвідувальної роти 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (військова частина А1126, селище міського типу Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області).

З 2019 року брав участь в операції об’єднаних сил на сході України.

21 липня 2019-го вранці загинув поблизу міста Щастя – під час висування на спостережний пост ВОП «Фасад», внаслідок підриву на встановленому ДРГ вибуховому пристрої. Шаміль намагався витягти пораненого солдата Нікіту Скітченка, який підірвався на першому пристрої, але зачепив другу міну, від вибуху обидва десантники загинули на місці, іще двоє вояків зазнали поранень.

24 липня 2019 року похований на мусульманській ділянці Краснопільського кладовища міста Дніпро.

         Без єдиного сина лишились батьки –  Маджид і Вікторія Румигіни.

Указом Президента України № 19/2020 від 21 січня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).